Нова система: як голосуватимемо на місцевих виборах (образования пост).

Недільні місцеві вибори пройдуть за новою системою, нюанси якої залишаються невідомими для вагомої частини українських виборців.

Це ще не відкриті списки, запровадження яких обговорюється в політикумі уже не перший рік, але нова система має окремі їхні риси.

Так чи інакше, дані жовтневого опитування КМІС і фонду "Демініціативи" свідчать, що лише 20% населення знають, як саме проходитиме голосування. "Щось про це чули" - ще 48%. 23%, тобто майже кожен четвертий виборець, чесно визнають, що не знають про це зовсім.

На ділі часто навіть для чинних депутатів, які знову балотуються до своїх місцевих рад, положення нового виборчого законодавства виявляються одкровенням.

У переддень волевиявлення ВВС Україна розповідає про те, як саме у ніч після виборів визначатимуться переможці перегонів.

Все просто

Найпростіше розібратися у виборах мерів і сільських голів.

У селах і містах, де зареєстровано менш ніж 90 тисяч виборців, правила виборів залишилися незмінними. Переможцем там стане той, за кого в неділю проголосує більше виборців, ніж за його конкурентів.

Натомість у 35 великих містах святкувати перемогу зможуть тільки ті кандидати в мери, за яких у неділю проголосує більш ніж половина виборців.

Image copyrightReutersImage captionДля найбільших міст України кампанія може закінчитися аж за три тижні - другим туром виборів мера

Якщо понад 50% не набрав ніхто, то 15 листопада в цих містах відбудеться другий тур виборів - у ньому братимуть участь кандидати, які посядуть перші два місця цієї неділі.

Всього другий тур можливий у всіх облцентрах (крім Донецька і Луганська, де вибори не проходитимуть), а також Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді, Краматорську, Маріуполі, Слов'янську, Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Лисичанську, Сєвєродонецьку і Кременчуці.

Галочка за трьох

Натомість значно складнішою є система, яку застосують на виборах до обласних, районних і міських рад.

Для зручності пояснимо її специфіку на прикладі Києва, міськрада якого складається зі 120 депутатів.

Image copyrightGettyImage captionПоставивши одну галочку, виборець голосує одразу і за партію, і за висунутого нею конкретного кандидата

Кандидатів на вибори висувають тільки партії, самовисуванці участі в кампанії не беруть.

Місто розбивається на 120 округів. Партія реєструє кандидатів на цих округах і окремо - так званого "першого кандидата", не прив'язаного до жодного округа.

Отож, виборець побачить у своєму бюлетені наступні дані про кожну з політсил, які братимуть участь у виборах: назву цієї партії, дані її "першого кандидата", а також дані кандидата, висунутого на окрузі, в якому відбувається голосування.

Таким чином, поставивши одну галочку, виборець надає підтримку одразу трьом учасникам виборів: партії, її місцевому лідерові та конкретній людині, яку ця партія висунула в окрузі.

Проголосувати за улюблену партію "А" і одночасно хорошого кандидата від партії "Б" на цих виборах не вдасться.

П'ять відсотків

Після того, як голосування завершиться, дільничні виборчі комісії передають дані про результати голосування до територіального виборчкому. Саме на ТВК на цих виборах випаде найбільше навантаження, і готовність членів цих комісій до викликів, які постануть перед ними після голосування, спостерігачі називають одним із ключових ризиків кампанії-2015.

Отож, у тервиборчкомах підраховують, скільки голосів у сумі набрали всі кандидати від кожної партії, яка брала участь у виборах.

Image copyrightEPAImage captionСпостерігачі кажуть, що роль територіальних виборчкомів на цих виборах буде ключовою

Якщо голоси всіх кандидатів від партії "А" принесли їй більше 5% від загальної кількості, вона має право взяти участь у розподілі депутатських мандатів.

Ті партії, кандидати від яких в сумі до цієї цифри не дотягнули, можуть аналізувати свої помилки і готуватися до наступної кампанії.

Власне, тут полягає перша заковика нової виборчої системи.

Партія "Б" може висунути у гіпотетичному районі Оболонь дуже сильного кандидата, а на решті округів - нікому не відомих, пасивних громадян.

Припустімо, оболонець набере на своєму окрузі 80% голосів, у рази більше за найближчого переслідувача, а решта його товаришів по партії наберуть по піввідсотка.

У підсумку, найімовірніше, депутатом не стане ніхто з них. Кандидати від партії "Б" сумарно наберуть менш ніж 5% голосів: суперпопулярного "переможця" виборів на Оболоні потягнуть на дно його колеги.

Рейтинговий список

Після того, як ТВК визначить, які партії проходять до Київради, комісія підраховує, скільки мандатів отримує кожна з них. Місця в міськраді розподіляються пропорційно: партія, яка набрала більше, дістане більше мандатів, і навпаки.

Потенційні труднощі починаються на етапі розподілу мандатів між кандидатами всередині цих політсил.

Цього разу політичні партії не формують виборчі списки наперед, як за традиційної пропорційної системи.

Натомість партії, які пройшли до Київради, формуватимуть списки за підсумками виборів - уже після них.

Image copyrightUNIANImage captionЕксперти кажуть, що роз'яснювальна робота з приводу нової виборчої системи була неефективною

На верхівці такого списку стоятиме "перший кандидат" від партії. За ним - той, хто набрав найбільший відсоток голосів на окрузі, порівняно з відсотками своїх однопартійців в інших округах. І так далі: чим більший відсоток голосів кандидат отримає у себе в окрузі, тим вище він стоятиме в цьому рейтингу.

Якщо партія "А" отримала, умовно кажучи, право на 15 депутатських мандатів, ТВК візьме її виборчий список, сформований таким чином, і підведе під його 15-ю позицією жирну риску.

Ті, хто опиняються над нею, отримають депутатські мандати. Тим, хто нижче, - не пощастило.

Якщо в майбутньому хтось із обраних у неділю депутатів втратить мандат, то проводити нові вибори не буде потреби. ТВК дістане з архіву виборчий список цієї партії і просто визнає обраним наступного за рискою кандидата.

Є питання

Такий спосіб розподілу мандатів здатен викликати ще низку питань у обивателя.

Спростімо ситуацію до неймовірного максимуму і уявімо місцеву раду, яка складається з десяти депутатів.

Припустімо, у виборах до неї беруть участь всього дві партії. Кожен із кандидатів від партії "А" набирає на своєму окрузі близько 80% голосів. Кожен кандидат від партії "Б" отримує близько 20%.

За старою виборчою системою, така місцева рада на сто відсотків складалась би з висуванців партії "А".

Image copyrightGettyImage captionЗа нинішньою системою вибори в Україні пройдуть вперше і, не виключено, востаннє

За новою - до такої ради пройдуть восьмеро членів партії "А" і двоє кандидатів від партії "Б".

З одного боку, це нібито чесно: своє представництво в раді отримають представники "політичної меншини".

З іншого, чи вважатиме це справедливим кандидат у депутати, який не отримає мандату, здобувши підтримку 70 з гаком відсотків виборців? Його проблема полягатиме лише в тому, що його колеги набрали більше.

Політичний аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна каже, що після виборів цілком імовірними стануть проблеми з легітимізацією їхніх наслідків.

"Роз'яснювальна робота з громадськістю в регіонах велася неефективно", - заявила вона в інтерв'ю каналу 112.

Експерт пояснює: людям буде дуже важко пояснити, чому кандидат, за якого проголосувала більшість виборців округу, не дістав мандату.

Без депутата

Це не всі парадокси, до яких може призвести застосування нової виборчої системи.

Сюрпризом для виборців може стати те, що деякі округи взагалі не отримають свого представника у новообраній місцевій раді.

Image copyrightUNIANImage captionДеякі округи після виборів можуть не отримати свого депутата. На інших - можуть обрати аж двох.

Ця ситуація можлива на округах без яскраво виражених фаворитів.

Приміром, в одному окрузі одразу кілька кандидатів приблизно порівну розподіляють між собою голоси виборців і отримують, скажімо, по 20% голосів. У сусідньому окрузі два сильних кандидати від прохідних партій набирають, наприклад, по 40%.

У такому випадку можливий варіант, коли від першого округу депутатом не стає ніхто, натомість від другого мандати отримують обидва лідери перегонів.

"Ця виборча система не забезпечує прописаного в Конституції представництва в радах усіх громад і адміністративно-територіальних одиниць. За підсумками виборів окремі райони можуть не отримати в радах свого представництва", - підтверджує колишній голова Комітету виборців України, а нині депутат парламенту Олександр Черненко.

Є і плюси

З іншого боку, нова виборча система має і кілька безсумнівних плюсів, кажуть спостерігачі.

По-перше, оскільки перед кандидатами не стоїть завдання будь-якою ціною набрати на виборах більше голосів, ніж конкуренти на окрузі, втрачає сенс застосування технологій чорного піару.

По-друге, каже Олександр Черненко, нова система практично прибирає політичну корупцію і продаж місць у виборчих списках.

"Сьогодні фактично немає сенсу цим займатися. Хіба що (можна продати. -Ред.) перший номер, але ти ж його не продаси: його зазвичай забирає собі керівник (місцевої організації. - Ред.) партії. Всі інші кандидати, скільки б у них не було грошей, мають іти на округи, і це не гарантує їм обрання", - каже парламентар.

Утім, прогнозують експерти, у ході майбутніх кампаній виборча система еволюціонуватиме у напрямку класичної системи відкритих списків, за якої виборець зможе обирати не лише між різними партіями, але й між різними кандидатами від однієї й тієї самої політичної сили.

"(Нинішня виборча система. - Ред.) - це певний не зовсім природній гібрид різних виборчих систем. Думаю, що більше він в Україні на виборах застосовуватися не буде", - констатує Олександр Черненко.