Святослав Вакарчук Я їду додому
Неизвестная УкраинаЯ бачу навколо каміння і квіти,
Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти
Їх бачити знову і знову до них!
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому...
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков,
Але відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов!
Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти
Їх бачити знову і знову до них!
Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому...
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!
А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков,
Але відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов!